МИХАЙЛО ДЕРЕГУС

1904–1997

Михайло Дерегус

Михайло Дерегус

Творчість Михайла Гордійовича має широкий діапазон. Розпочавши свою діяльність як художник-живописець, він стає у подальшому одним з провідних українських графіків, не покидаючи, однак, живопису. Дерегус успішно працював і в галузі тематичної картини, і у пейзажі та натюрморті, і в портретному мистецтві.

У Михайла Дерегусу є своя, наскрізна тема – тема народу, що проходить через усю його творчість, надаючи їй певній цілості та єдності. По духу і змісту своєї творчості Дерегус – художник яскраво національний.

Він навчався в Харківському художньому інституті у 1923–1930-у роках, а у 1932–1941-у роках у ньому викладав. Обирався Депутатом Верховної Ради УРСР 5-го скликання (1959–1963 роки). В 1962-у році став головою Спілки художників УРСР, а в 1969-у – лауреатом Державної премії Української РСР імені Т. Шевченка (1969).

Найвідоміші графічні серії роботи Дерегуса: “Катерина” (офорт, монотипія, 1936–1938), “По дорогах війни” (офорт з акватинтою, 1943), “Українські народні думи і історичні пісні” (офорт, м’який лак, акватинта, вугілля, 1947–1950). Також художник створив безліч ілюстрації до видань класичної української літератури, зокрема творів Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Лесі Українки.

Одна з доньок Дерегуса  – Наталія – стала скульптором, а інша, Вікторія, – живописцем. У жовтні 2004-о року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену 100-річчю від дня народження Михайла Дерегуса. В Києві, на будинку по вулиці Володимирській, 9, де в 1973–1997-у роках жив Михайло Дерегус, встановлено бронзову меморіальну дошку.

 Книги про Михайла Дерегуса:

Книги з ілюстраціями Михайла Дерегуса:

  • Леся Українка. Лісова пісня.  Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1950.
  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Київ, Молодь, 1959.
  • Іван Котляревський. Вергілієва Енеїда. Харків, 2006.

Статті про Михайла Дерегуса: