МИКОЛА ГЛУЩЕНКО
1901–1977
Микола Глущенко
Видатний живописець, який 20 років прожив у Європі, де працював шпигуном радянської розвідки під агентурним псевдонімом “Ярема”.
Микола Глущенко в 1920-1924-х роках навчався в Берлінській Академії мистецтв за матеріальної підтримки гетьмана Павла Скоропадського. Першу персональну виставку робіт художника допоміг організувати в Берліні Володимир Винниченко.
Митець зазнає впливу символізму. Найрізноманітніші художні школи й течії, що в той час співіснували, заперечували одна одну, впливали одна на одну, не позбавляли Миколу Петровича власної стежки в мистецтві; кращі їхні здобутки переплавлювалися в його творчості в нову якість, що не губилася в калейдоскопі художніх новацій. Щоденні вправи, виняткова самодисципліна, загострене сприйняття навколишнього світу дали змогу Глущенкові проникнути в найпотаємніші куточки творчості майстрів минулого, інтерпретувати їхні досягнення у власному вислові почуттів.
З 1925-о року художник живе в Парижі, де захоплюється творами імпресіоністів та активно виставляє власні роботи; бере участь в оформленні, організації художніх та торгівельно-промислових виставок СРСР за кордоном. У власній творчості звертається до живопису тонального; живопис його поступово набуває матеріальності та передає тремтливі рухи життя природи. Сповнений повітря, глибини й необмеженості набуває простір. З`являється глущенковський колорит, що назавжлди визначить його як своєрідного й витонченого оспівувача природи, суто пейзажиста зі своєю власною живописною мовою. Культ сонячного світла й радісних барв доповнюється глибокими людяністю, ліризмом. Крім числених пейзажів, створив портрети Ромена Роллана, Анрі Барбюса, Поля Сіньяка.
Працюючи на радянську розвідку, був одним з тих, хто заздалегідь (у січні 1940-о року) поінформував СРСР про те, що фашистська Німеччина готує напад. Цю інформацію художник отримав під час виставки народної творчості СРСР в Берліні, яку організовував.
З 1944-о року оселяється в Києві. Активно мандрує та бере участь у виставках. Твори Микола Петровича представлені у музеях України, Росії, Франції, США, Канади та інших країн.
“Глущенко – це майстер. Не про кожного письменника, художника чи композитора можемо так сказати. А от про Глущенка, дивлячися його картини, ми говоримо: це майстер”, – писав Юрій Смолич.
Книги про Миколу Глущенка:
- Глущенко. Тексти Святослава Гординського і Павла Ковжуна. Львів, Асоціація незалежних українських мистців, 1934.
- Шпаков А.П. Микола Петрович Глущенко. Київ, Видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962.
- Народний художник Української РСР Микола Глущенко: Альбом. Київ, Спілка художників УРСР, 1971.
- Ігор Бугаєнко. Микола Глущенко. Київ, Мистецтво, 1973.
- Микола Глущенко. Каталог виставки. Київ, Спілка художників УРСР, 1976.
- Микола Глущенко. Буклет. Київ, Спілка художників УРСР, 1976.
- Олексій Олексійович Шовкуненко. 1884-1974. Микола Петрович Глущенко. 1901-1977. Каталог виставки. Київ, Новий друк, 2005.
- Глущенко Микола: живопис, графіка. Луганськ, Поліпринт, 2005.
- Дорогами мандрів: каталог виставки відреставрованих і досліджених творів Миколи Глущенка з фондів НХМУ. Київ НХМУ, 2009.
Статті про Миколу Глущенка:
